Monday, February 15, 2016
Ми не можемо стати суспільно літеплими й замкнутися у своїй шкаралупці. Бо УКУ має сенс лише в боротьбі за ту державу, якої ще немає, але яку ми покликані збудувати. Це – держава, в якій гідність, свобода і відповідальність перестають бути абстрактними категоріями й увиразнюються в усьому: в якості викладання і в етосі поведінки, в дизайні приміщень і в чистоті вбиралень. Така держава не постане сама собою, її не зробить сумнозвісна «Тося». Тож якщо правильною є приказка: «Що посієш – то й пожнеш», то берімо в руки добірне зерно і сіймо.Я запрошую кожного з вас поглянути на своє навчання чи працю в УКУ з іншої, не буденної перспективи – з перспективи суспільного служіння, побачити своє робоче місце новими очима – очима сучасного місіонера. В Україні гранично багато тих, хто хотів би лише брати, не даючи нічого взамін; хто вміє лише докоряти іншим, не вдаривши палець об палець самому. Правило тут також давно відоме: якщо кожному з нас вдасться навернути до активної й відповідальної постави бодай одну людину, ми врятуємо світ.
Subscribe to:
Post Comments (Atom)
No comments:
Post a Comment