СПЕЦИФІЧНІ РОЗЛАДИ ОСОБИСТОСТІ (F60)
Загальні критерії:
- Когнітивні розлади.
- Емоційна нестійкість.
- Слабкість контролю потягів.
- Зниження соціальної толерантності.
Параноїдний розлад особистості (F60.0)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Легка образливість, надмірне реагування у фруструючих ситуаціях.
- Постійна незадоволеність кимось або чимось.
- Підозрілість і перекручування фактів, тлумачення нейтральних або приятельських дій оточення як ворожих або, презирливих.
- Невиправдана недовіра друзям, партнерам, уявлення, що його використовують або завдадуть шкоди.
- Безпідставне войовничо-надцінне відстоювання своїх прав особистості.
- Невиправдані підозри сексуальної невірності партнера.
- Відчуття особистісної підвищеної значущості.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-значущих орієнтацій — опитувальники значущих пріоритетів.
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.
- Зміни емоційно-афективної сфери.
Параклінічні методи дослідження — специфічних змін не виявляється
Розлад особистості шизоїдного типу (F60.1)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Відсутність діяльності доставляє задоволення.
- Емоційна холодність, відчуженість, сплощена ефективність.
- Нездатність виявляти щирі почуття стосовно інших людей.
- Слабка емоційна реакція як на похвалу, так і на критику.
- Підвищена захопленість фантазіями й інтроспекцією.
- Перевага індивідуальної діяльності, потреба знаходитися наодинці.
- Несприятливість соціальних норм і суспільних умовностей.
- Відсутність близьких друзів або довірчих зв’язків і відсутність потреби до них.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування соціальної перцепції.
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.
- Знижена потреба в досягненні при підвищеній або перекрученій мотивації.
- Зміни емоційно-афективної сфери.
Параклінічні методи дослідження: не є специфічними
Дисоціальний розлад особистості (F60.2)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Наявність порушень поведінки з підліткового віку.
- Виражена, стійка і демонстративна позиція безвідповідальності і зневаги що до соціальних норм і обов’язків.
- Байдужість до почуттів інших.
- Нездатність підтримувати взаємовідносини при відсутності труднощів у їхньому становленні.
- Низька толерантність до фрустрації, низький поріг агресії, включаючи насильство.
- Схильність обвинувачувати навколишніх або висувати привабливі пояснення своєї поведінці.
- Нездатність до почуття провини і надбання життєвого досвіду, особливо покарання.
- Явища соціальної дезадаптації.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування системи ціннісних і особистісно значущих орієнтацій.
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності.
Параклінічні методи дослідження — специфічних порушень не виявляється.
Емоційно нестійкий розлад особистості (F60.3)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Висока збудливість і яскравість емоцій при недостатній їхній глибині.
- Порушення в пізнавальній діяльності при умінні швидко орієнтуватися.
- Висока жвавість уяви, схильність до вигадок і перебільшень.
- Підвищена сугестивність.
- Потреба нових задоволень.
- Мінімальна спроможність планування.
- При відносно високому інтелекті — слабка виразність інтелектуальних інтересів, малопродуктивна діяльність.
- Неможливість довести почату справу до кінця.
- Спалахи інтенсивного гнівливого афекту, що приводять до насильства.
- Легка провокованість.
- Безпідставна критика або зневага до людей.
- Підвищена самооцінка.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Зміни емоційно-афективної сфери — знижений поріг реактивності, затримки афекту).
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
2.1. низька потреба в досягненні при високій мотивації досягнення;
2.2. низька спроможність до планування і прогнозування.
- Високий рівень агресивності вище рівня агресії.
Параклінічні методи дослідження: специфічні зміни відсутні
Демонстративний розлад особистості (F60.4)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Демонстративність, театральність.
- Яскравість, поверховість і лабільність емоційних реакцій.
- Постійна потреба в увазі до себе, схваленні.
- Підвищена сугестивність у сполученні з фантазуванням та поверховим мисленням.
- Неадекватна демонстрація сексуальної привабливості.
- Підвищена потреба бути фізично привабливим.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
1.1. підвищена ригідність або підвищена тендітність рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і у незначущих видах діяльності;
1.2. підвищена потреба в досягненні при зниженій або перекрученій мотивації досягнення
- Переваження в предметно-образному коді мислення індивідуально-суб’єктивної або індивідуально-емоційної складової.
Параклінічні методи дослідження: специфічних змін не виявляється.
Ананкастний (обсесивно-компульсивний) розлад особистості (F60.5)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Надмірна схильність до сумнівів і обережності.
- Перфекціонізм.
- Надмірна сумлінність, скрупульозність і неадекватна занепокоєність продуктивністю.
- Підвищена педантичність і схильність до соціальних умовностей.
- Необґрунтовані наполегливі вимоги того, щоб інші усі робили в точності як і він самий, або нерозсудливе небажання дозволяти виконати що-небудь іншим людям.
- Поява наполегливих і небажаних думок і потягів, що можуть набувати характеру нав’язливостей і ритуалів.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Зміна цільової і мотиваційної структури діяльності: висока потреба в досягненні при середній мотивації досягнень.
- Тип сполучень рівнів ситуативної тривожності і особистісної тривоги: показники рівня тривоги і тривожності проективних методик.
Параклінічні методи дослідження: не є специфічними для даної патології.
Тривожний розлад особистості (F60.6)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Гіперчутливість до відкидання їх іншими.
- Постійне загальне почуття напруженості і важкі передчуття.
- Наявність уявлень про свою соціальну нездатність, особистісну непривабливість і приниженість.
- Підвищена занепокоєність критикою на свою адресу.
- Небажання вступати у взаємовідносини без гарантій сподобатись.
- Обмеженість життєвого укладу через потребу у фізичній безпеці.
- Бажання уникнути соціальної або професійної активності.
- Відсутність близьких друзів, крім близьких і родичів.
- Надмірна обумовлена страхом сказати щось невідповідне та дурне.
- Побоювання потрапити в безглузде становище, почервоніти, виявити ознаки тривоги тощо.
- Перебільшення потенційних труднощів, фізичної небезпеки або ризику, роблячи що-небудь просте, але що виходить за рамки звичайних занять.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення мотиваційної структури діяльності: високий рівень домагань у сполученні з заниженою самооцінкою в значущих видах діяльності і низький або адекватний у сполученні з низькою самооцінкою в незначущих видах діяльності.
- Зміни емоційно-афективної сфери:
2.1. рівень особистісної тривоги вище рівня реактивної тривожності;
2.2. низький поріг емоційної реактивності в значущих видах діяльності і середній — у незначущих.
Параклінічні методи дослідження діагностичного значення не мають.
Залежний розлад особистості (F60.7)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Перекладання на інших прийняття важливих рішень.
- Підпорядкування власних потреб потребам інших людей і неадекватна податливість їхнім бажанням.
- Небажання пред’являти навіть розумні вимоги людям, від яких індивідуум знаходиться в залежності.
- Почуття незручності або безпорадності на самоті через надмірний страх нездатності до самостійного життя.
- Страх бути покинутим особою, із якою є тісний зв’язок.
- Обмежена спроможність приймати повсякденні рішення без посилених рад і підбадьорення з боку інших осіб.
- Уявлення про себе як про безпомічну, некомпетентну людину.
- Добровільне виконання неприємних і принизливих справ, щоб бути улюбленим (ою).
- Легка уразливість.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
1.1. низька потреба в досягненні, низька мотивація досягнення;
1.2. низька і імпунитивна фрустраційна толерантність, особливо в его-блокінгових ситуаціях.
- Рівень соціальної перцепції низький, соціальної ідентифікації середній або низький.
Параклінічні методи дослідження специфічного діагностичного значення не мають.
Інші специфічні і неуточнені розлади особистості (F60.8)
Клінічні діагностичні критерії:
- Задовольняються загальні критерії.
- Також можуть бути інші прояви, заважаючи соціальної, трудової, сімейної адаптації.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-смислових орієнтувань.
- Порушення цільової і мотиваційної структури діяльності:
2.1. підвищена ригідність або підвищена чуттєвість рівня домагань, різкі розходження рівня домагань у значущих і в незначущих видах діяльності;
2.2. підвищена потреба в досягненні при зниженій або перекрученій мотивації досягнення.
- Переважання в предметно-образному коді мислення індивідуально-суб’єктивної або індивідуально-емоційної складової.
Параклінічні методи дослідження: відсутність яких-небудь змін.
Наступні рубрики: змішані та інші розлади (F61), хронічні зміни особистості, що не пов’язані з ушкодженням та захворюванням мозку (F62), розлади навичок та потягів (F63) за діагностичними критеріями відповідають F60.4.
РОЗЛАДИ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ (F64)
Клінічні діагностичні критерії:
- Прагнення, що відзначається з раннього дитинства, належати до протилежної статі.
- Наявність особливостей особистості, характерних для протилежної статі.
- Статева поведінка, протилежна наявній анатомічній статі.
- Використання одягу протилежної статі.
- Бажання позбутися наявних статевих ознак.
- Гетеросексуальний характер статевого потягу, що має, з урахуванням статевих ознак, гомосексуальну спрямованість.
- Надійна переконаність у тому, що він є особою протилежної статі, але що має невідповідну цій статі тілесну оболонку.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-значеннєвих орієнтацій в областях, пов’язаних із статеворолевою поведінкою.
- Підвищена напруженість у сфері соціального функціонування: високий рівень реактивної тривожності при середньому рівні особистісної тривоги.
Параклінічні методи дослідження діагностичного значення не мають.
РОЗЛАДИ СЕКСУАЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ (F65)
Клінічні діагностичні критерії:
- Найбільш значним джерелом сексуальної стимуляції або необхідним для задовільної сексуальної відповіді є певний предмет або об’єкт, вдягання одягу протилежного статі, демонстрація своїх статевих органів, спостереження за людьми, що займаються сексом, сексуальні дії з дітьми, заподіяння болю і приниження партнеру.
- Хворобливий еквівалент символізує сексуального партнера і є не тільки достатнім для досягнення сексуального збудження і задоволення, але і кращим для цієї цілі.
- Ритуальні дії є настільки непереборними і неприйнятними, що перешкоджають здійсненню статевого акта і спричиняють страждання у самого індивіда.
- Сексуальна поведінка має характер примусової і прогресуючої.
- Хворобливі схильності можуть виявлятися тільки в періоди емоційного стресу або кризи, перемежаючись із тривалими періодами без подібної поведінки.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування системи індивідуально-смислових орієнтацій.
- Зміни цільової і мотиваційної структури діяльності.
- Підвищена напруженість у сфері соціального функціонування.
Параклінічні методи дослідження діагностичного значення не мають.
ПСИХОЛОГІЧНІ І ПОВЕДІНКОВІ РОЗЛАДИ, ПОВ’ЯЗАНІ З СЕКСУАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ І ОРІЄНТАЦІЄЮ (F66)
Розлад статевого дозрівання (F66.0)
Клінічні діагностичні критерії:
- Початок у юнацькому віці.
- Сумніви у власній статевій приналежності і сексуальній орієнтації.
- Тривожно-депресивні емоційні розлади.
- Відсутність постійного прагнення звільнитися від первинних і побічних ознак своєї статі і придбати сексуальні характеристики іншої статі.
- Імпульсивність.
- Психологічна близькість з особою протилежної статі утруднена, з особою своєї статі асоціюється з гомосексуальністю.
- Одностатевий склад кола спілкування.
Патопсихологічні діагностичні критерії — підвищена напруженість у сфері соціального функціонування; високий рівень реактивної тривожності при середньому рівні особистісної тривоги.
Параклінічні методи досліджень — специфічних змін не виявлено.
Его-дистонічна сексуальна орієнтація (F66.1)
Клінічні діагностичні критерії:
- Початок у дитячому і підлітковому віці.
- Наявність форм поведінки протилежної статі при повноцінних фенотипових і генотипових ознаках.
- Перевага в дитячому віці спілкування з особами протилежної статі.
- Конфліктність при спілкуванні з особами своєї статі.
- Схильність до носіння одягу протилежної статі.
- Нерідко зміна імені з боку батьків або самої дитини на ім’я протилежної статі.
- З віком формування агресивних форм зовнішньої поведінки.
Патопсихологічні діагностичні критерії — порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-смислових орієнтацій в областях, пов’язаних із статеворолевою поведінкою:
Параклінічні методи досліджень — специфічних змін не виявлено.
Розлад сексуальних відносин (F66.2)
Клінічні діагностичні критерії:
- Сексуальна незадоволеність статевим актом; яка маскується емоційною зовнішньою холодністю або негативізмом.
- Сексуальні відносини мають чудливі забарвлення з використанням специфічних ритуалів.
- Початок статевого життя у більш зрілому віці.
- Початок порушень в юнацькому віці.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування системи ціннісних і індивідуально-смислових орієнтацій в областях пов’язаних із статеворолевими перевагами.
- Підвищена напруженість у сфері мікросоціальних відносин.
Параклінічні методи досліджень — специфічних змін не виявлено.
ІНШІ РОЗЛАДИ ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ У ДОРОСЛИХ (F68)
Перебільшення фізичних симптомів за психологічними причинами (F68.0)
Клінічні діагностичні критерії:
- Егоцентризм.
- Демонстративність.
- Яскравість і поверховість емоційних реакцій.
- Поверхове мислення.
- Біль або сенестопатії психологічного походження.
- Схильність до іпохондричності.
- Поява ідей про порушення здоров’я навіть після чиєїсь хвороби або смерті.
- Страх смерті через незначні причини (серцебиття, сухість у роті, нудота).
- Дратівливість, збудливість, примхливість.
- Астенізованість.
- Песимістичний настрій з приводу прогнозу свого соматичного захворювання.
Патопсихологічні діагностичні критерії:
- Порушення або перекручування індивідуально-смислових орієнтацій у системі відношень «здоров’я — хвороба — лікування».
- Наявність конфліктогенних зон, пов’язаних із станом фізичного здоров’я.
- Підвищення рівня реактивної тривожності.
Параклінічні методи досліджень — специфічних змін, характерних для даного захворювання не виявляється.
Навмисне викликання або симуляція симптомів або інвалідизації, фізичних або психологічних станів (симулятивний розлад) (F68.1)
Клінічні діагностичні критерії:
- Навмисне висловлення або симуляція фізичних (але не психологічних) симптомів.
- Внутрішня психологічна потреба прийняти роль хворого з відсутністю рації для подібної поведінки — економічної вигоди, фізичного благополуччя, тощо.
- Скарги постійні, тривалі, обростають множиною додаткових симптомів.
- Для підтвердження свого захворювання можуть домішувати кров до сечі, приймати антикоагулянти та інше.
- Дуже вимогливі, після нормальних аналізів обвинувачують лікаря у некомпетентності.
- Раптово виписуються, якщо вважають, що їх незабаром обвинуватять у симулятивній поведінці.
- Тенденція до кількаразового стаціонування в різні клініки.
- Дратівливе, вороже ставлення до лікаря і медичного персоналу.
Патопсихологічні діагностичні критерії: підвищена напруженість і наявність явних або прихованих конфліктогенних зон у сферах мікросоціального або макросоціального функціонування.
Параклінічні методи дослідження: специфічні зміни, характерні для даного захворювання, відсутні.
